Інколи життя завдає вбивчого удару. А інколи в житті трапляються чудеса.
Три юдейські юнаки, які потрапили в полон, стояли перед розгніваним царем вавилонським і мужньо заявляли, що за жодних обставин не вклонятимуться величезному золотому боввану, що здіймався над ними. Всі троє оголосили: “Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю! А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що… золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися!” (Дан. 3:16-18).
Цих трьох юнаків – Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо – було кинуто до надзвичайно розпеченої огненної печі. Але Бог чудесним чином врятував їх, так що навіть волосся їхнє не було обпалене і від одягу не тхнуло димом (Дан. 3:19-27). Всі троє готувалися до смерті, але їхня довіра Богу була непохитною – навіть якщо Бог не врятував би їх.
Бог бажає, щоб ми линули до Нього – навіть якщо дорогу нам людину не буде зцілено; навіть якщо ми втратимо роботу; навіть якщо нас переслідуватимуть. Інколи Бог рятує нас у цьому житті від небезпеки. А інколи – ні. Проте можемо твердо триматися тієї істини, що Бог “може врятувати нас”, що Він любить нас і завжди поруч із нами – за будь-яких обставин.
