Коли наша внучка Сара була ще малою дівчинкою, вона одного разу вирішила пояснити мені, що відбувається з людьми після смерті: “На небо йде лише твоє обличчя, а не тіло. Ти отримуєш нове тіло, а обличчя залишається те ж саме”.

Звичайно, така концепція – то плід дитячої уяви нашого стану у вічності. Але Сара ухопила одну важливу істину: наші обличчя є видимим відображенням невидимої душі.

Моя мати колись казала мені, що злий погляд може одного разу “приклеїтись” до мого лиця. І ці слова містили більше мудрості, ніж вона навіть уявляла. Нахмурені брови, зціплені зуби та підступний вогник в очах – все це може викривати жалюгідний стан нашої душі. І навпаки, добрі очі, ніжний погляд і привітна усмішка – навіть за наявності зморшок та плям на обличчі – можуть вказувати на внутрішні позитивні зміни.

Ми не владні радикально змінити своє обличчя, з яким народились, але від нас багато в чому залежить, якою людиною ми можемо стати. Можемо молитися, щоб Бог дав нам “любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віру, лагідність, здержливість” (Гал. 5:22-26).

Давайте ж Божою ласкою зростати у внутрішній подобі нашому Господу, і щоб ця подоба відображалася на наших обличчях. Нехай – як сказав колись англійський поет Джон Донн – наша старість буде “прекрасною осінню життя”.