В молоді роки Бенджамін Франклін склав список із дванадцяти чеснот, які він хотів розвивати в собі протягом життя. Коли він показав цей список своєму другу, той запропонував додати до списку “смирення”. Франкліну сподобалася ця ідея. Він також додав до кожного пункту деякі рекомендації для успішного досягнення своєї мети. Коли Франклін розважав над смиренням, то прагнув наслідувати приклад Ісуса Христа.
Ісус показав нам найбільший приклад смирення. У Святому Письмі читаємо: “Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина” (Фил. 2:5-7).
Ісус продемонстрував найбільше смирення, яке тільки можливе. Хоча й перебував вічно з Отцем, Він добровільно схилився під хрестом. Зробив це з любов’ю, щоб завдяки Своїй смерті подарувати радість кожному, хто прийме Його вірою.
Ми йдемо шляхом Христового смирення, якщо прагнемо служити Небесному Отцю через служіння іншим. Доброта Ісуса допомагає нам ухопити відблиск тієї прекрасної шляхетності, коли заради потреб інших ми відсуваємо себе на другий план. Це справа непроста. Але якщо вірою спочиваємо в любові Спасителя, Він подасть нам усе необхідне для слідування за Ним.
