Ми з дітьми започаткували нову практику. Щовечора перед сном ми сідаємо за стіл, беремо кольорові олівці, свої щоденники і малюнками та записами відповідаємо на два запитання: Де я сьогодні виявив любов? Де я сьогодні не виявив любов?
Любов до ближнього є важливим аспектом християнського життя “від початку” (2 Ів. 1:5). Саме про це апостол Іван пише у своєму Другому посланні, благаючи читачів любити один одного і виявляти Богу послух (2 Ів. 1:5-6). Любов – одна з улюблених тем апостола Івана в його посланнях. Він каже, що справжня, діюча любов є одним зі способів знати, що ми “з правди” і живемо у присутності Бога (1 Ів. 3:18-19). Коли ми з діточками розважаємо про таку чесноту як любов, то виявляємо, що в нашому житті вона набирає форму простих дій: поділитись парасолькою, підбадьорити сумних, приготувати для інших улюблену страву. Подібним чином, прояви нелюбові в тій же мірі практичні: розповсюдження пліток, небажання ділитися, задоволення власних бажань без урахування потреб інших.
Подібні обговорення перед сном допомагають нам більше пильнувати себе протягом дня, краще чути голос Святого Духа і реагувати на Його спонукання на нашому життєвому шляху. З допомогою Святого Духа ми вчимося ходити в любові (2 Ів. 1:6).
* * * Прочитайте брошуру “То що ж є любов?”