Ми часто чуємо, що щастя – то результат наших намагань будувати життя по-своєму. Однак це неправда. Така філософія веде до внутрішньої порожнечі, тривог і душевного болю.
Поет У. Оден, спостерігаючи за життям тих, хто намагаються упіймати мінливе щастя, описав їх такими словами: “Заблукані у зачарованому лісі, мов діти, що налякані вночі, і ніколи не були щасливі”.
Давид вказує на ліки від страху й нещастя: “Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив” (Пс. 34:5). Щастя – це жити так, як хоче Бог. І справедливість цього принципу доводить щоденне життя. Давид пише: “Приглядайтесь до Нього − й засяєте” (Пс. 34:6). Спробуйте – й самі побачите. Саме це має на увазі псалміст, коли говорить: “Скуштуйте й побачте, який добрий Господь” (Пс. 34:9).
Часто кажуть: “Побачу – тоді повірю”. Принцип пізнання у людей цього світу такий: “Дайте докази – і я повірю”. Але Бог пропонує саме протилежний принцип: “Повір – тоді побачиш”. “Скуштуй – і сам переконаєшся”.
Можете перевірити Господа на Його Слові. Зробіть найближчим часом те, чого Він чекає від вас, – і самі побачите. Бог подасть достатньо благодаті, щоб ви спроможні були чинити правильні речі. Більш того: Він стане для вас єдиним джерелом блага і незмінного щастя.
