Під час промови на похоронах мою увагу привернула табличка на стіні з цитатою “Ми хочемо, пане, побачити Ісуса” (Ів. 12:21). Я подумала, що ці слова є дуже слушними в цей час, коли ми зі сльозами і приємними спогадами прощаємося з сестрою, в житті якої можна було побачити Ісуса Христа. Незважаючи на всі труднощі та розчарування, вона ніколи не втрачала віри в Христа. Дух Божий жив у її серці − вона дійсно відображала Ісуса.
В Євангелії від Івана розповідається, що після того, як Ісус в’їхав до Єрусалима (Ів. 12:12-16), деякі греки підійшли до Пилипа з проханням: “Ми хочемо, пане, побачити Ісуса” (Ів. 12:21). Можливо, їх зацікавили розповіді про Його чудеса, зцілення, але вони не були євреями, тому їм заборонений був вхід до внутрішнього двору храму. Коли Ісус почув це прохання, Він проголосив, що прийшов час бути Йому прославленим (Ів. 12:23). Ісус Христос мав на увазі Свою смерть за всіх людей. Він мав виконати місію спасіння не лише євреїв, але й язичників. І деякі з цих язичників вже хотіли побачити Ісуса.
Після хресної смерті Ісуса і Його вознесіння Бог послав Святого Духа, щоб Він перебував у віруючих (Ів. 14:16-17). Отже, якщо любимо Його й служимо Йому, Він активно діє в нашому житті – люди навколо теж починають бачити Ісуса!
