“Ноги лані на висотах” – так називається книга, в якій алегорично зображується життя християнина. Назва книги основана на цитаті з Авакума 3:19. В цій книзі йдеться про молоду дівчину на ім’я Налякана та її подорож з Пастирем. Через свій страх вона запитала Пастиря, чи не міг би Він нести її на руках, але Пастир ласкаво відповів: “Я міг би понести тебе на висоти, замість того щоб залишати тебе тут дертися вгору. Але якщо я зроблю так, твої ноги ніколи не стануть міцними, як у лані. Ти не зможеш йти зі Мною туди, куди Я йду”.

Прохання дівчинки чимось схоже на запитання старозавітного пророка Авакума (і мої теж, якщо чесно): “Чому маю страждати? Чому моя подорож така важка?”

Авакум жив в Юдеї в кінці сьомого століття до Р.Х. ще до того, як ізраїльтяни були відведені у полон. Суспільство в цей час дивилося на кривду крізь пальці (Ав. 1:2-11). Авакум благав Господа втрутитись і полегшити страждання людей (Ав. 1:13). Бог відповів, що покарає за кривду, але у Свій час (Ав. 2:3).

Пророк Авакум повірив, що навіть якщо страждання і не припиняться, Бог залишатиметься джерелом його сили.

Можемо втішатися тією істиною, що Господь – наша сила. Він допоможе нам перетерпіти усі страждання і зробить так, що найбільші випробування на життєвому шляху служитимуть поглибленню наших відносин з Христом.