Готуючись до змагань, культуристи проходять жорсткий цикл тренувань. Перші місяці вони зосереджені на тому, щоб м’язи мали найбільшу форму та силу. Коли ж наближається час змагань, їхній фокус зміщується на те, щоб позбутися будь-якого жиру, що приховує м’язи. За кілька днів до змагань культуристи споживають меншу кількість води, щоб найкраще було видно їхню м’язову тканину. Через менше споживання їжі учасники змагань є насправді найслабкішими за весь цикл підготовки, хоча й виглядають вражаюче міцними.
У 2-ій Книзі Хронік ми бачимо протилежну ситуацію: визнання своєї слабкості, щоб мати досвід Божої сили. Царя Йосафата повідомили, що величезна армія іде проти нього. Тому “він проголосив піст на всю Юдею” (2 Хр. 20:3). Цар і народ відмовились від їжі й благали Бога про допомогу. Коли ж Йосафат нарешті зібрав свою армію, то поставив співаків, щоби попереду війська славили Бога (2 Хр. 20:21). А коли почався спів, “дав Господь засідку” на ворогів, “що прийшли були проти Юди, і були вони побиті” (2 Хр. 20:22).
Рішення Йосафата вказує на його глибоку віру в Бога. Він свідомо всю надію свою поклав на Бога. Замість того щоб своїми м’язами перемагати життєві випробування, давайте звертатися до Бога і дозволяти Йому бути нашою силою.
Прочитайте брошуру про надію та стійкість у часи важких випробувань “Якорі під час шторму”.