Мігалу є першим задокументованим горбатим китом-альбіносом. Це надзвичайне створіння, довжина якого, за оцінками вчених, переважає 12 метрів, є настільки рідкісним, що уряд Австралії навіть видав для його захисту спеціальний закон.
Біблія також говорить про одну надзвичайно рідкісну велику рибу, яку Бог спеціально використав, аби вона проковтнула пророка-втікача (Йона 1:17). Господь наказав Йоні звістити Ніневії про суд. Але пророк волів не мати нічого спільного з мешканцями цього міста. Тому пророк утік… і вскочив у халепу. Всередині риби Йона покаявся, а потім все-таки проповідував ніневітянам – і ті теж покаялися (Йона 3:5-10).
Чудова історія, чи не так? Але для Йони було це на досаду: “О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий” (Йона 4:2). Перед цим Йона був врятований від неминучої смерті, але тепер через свій гріховний гнів просив собі смерті (Йона 4:3).
Книга Йони – це історія не про рибу. Вона про єство людей і єство Бога, Хто дійсно опікується нами. Апостол Петро писав: “Господь… довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття” (2 Петр. 3:9). Бог пропонував Свою любов жорстоким ніневітянам, ображеному пророку, а тепер пропонує її тобі й мені.
