На урочистій церемонії, присвяченій презентації перекладу Біблії на місцевий африканський діалект, перший примірник книги вручили вождю племені. Висловлюючи вдячність, він підняв Біблію над головою і вигукнув: “Тепер ми знаємо, що Бог розуміє нашу мову! Ми можемо читати Святе Письмо рідною мовою”.

Якою б мовою ми не розмовляли, наш Небесний Отець розуміє нас. Але часто ми неспроможні висловити найглибші свої почуття до Нього. Тому апостол Павло заохочує нас молитись, незважаючи на свої почуття. “Все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі”, – пише апостол Павло, вказуючи на факт страждання і болю в цьому світі (Рим. 8:22). А потім порівнює цей біль із працею Святого Духа заради нас. “Дух допомагає нам у наших немочах, – пояснює він. – Бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями” (Рим. 8:26).

Божий Святий Дух знає глибини нашого єства. Він знає наші прагнення, мову нашого серця і його невимовні слова. Дух Святий наближає нас до Себе, щоб змінювати нас у подобу Божого Сина (Рим. 8:29).

Небесний Отець розуміє нашу мову і промовляє до нас через Своє Слово. Коли наші молитви здаються нам немічними й короткими, Святий Дух допомагає нам, промовляючи через нас до нашого Отця. Бог бажає, щоб ми розмовляли з ним через молитву.