Я поважаю свою тітку Гледіс за її безстрашний дух, навіть якщо цей дух змушує мене інколи турбуватися. Джерелом мого неспокою стають повідомлення, які вона мені присилає. Наприклад: “Вчора я спиляла горіхове дерево”.

Маєте зрозуміти, що моїй тітці вже 76 років. Уявіть її з бензопилою! Дерево росло позаду гаража. Коли його коріння почало руйнувати фундамент, вона зрозуміла, що потрібно вжити заходів. Проте вона заспокоїла нас: “Я завжди молюся, перед тим як взятися за подібну роботу”.

Займаючи посаду чашника перського царя в період вигнання Ізраїлю, Неемія отримав новини про тих євреїв, що вже повернулися до Єрусалиму. Він зрозумів, що є чимало роботи: “Мур Єрусалиму поруйнований, а брами його попалені огнем” (Неем. 1:3). Відсутність мурів робила жителів міста беззахисними перед ворогами. Неемія відчував співчуття до свого народу і не бажав залишатися осторонь. Але спочатку була молитва. Вона була тим більш важливою, що новий цар видав наказ зупинити в Єрусалимі будівельні роботи (Езд. 4). Неемія помолився за свій народ (Неем. 1:5-10), потім попросив у Бога помочі, перед тим як спитати у царя дозволу поїхати до Юдеї (Неем. 1:11).

Чи є для вас молитва першою реакцією? Молитва – найкращий шлях вирішити будь-яку задачу і пройти крізь будь-які життєві випробування.