Колючка вп’ялася у мій вказівний палець так, що пішла кров. Я скрикнув від болю і зі стоном, інстинктивно, відсмикнув руку. Але я мав очікувати на це. Спроби обрізати колючий кущ без садових рукавиць – це найшвидший спосіб поранитись.
Пульсуючий біль у пальці і кровотеча вимагали негайних заходів. Шукаючи бинт, я раптово згадав страждання Спасителя. Зрештою солдати наділи на голову Ісуса Христа колючий вінок (Ів. 19:1-3). Я подумав: якщо одна колючка спричиняє стільки болю, то можна лише уявити ті страждання, коли багато колючок вп’ялися в голову Ісуса Христа. І це ще була незначна частина фізичного болю, якого Він зазнав. Бич розривав шкіру на Його спині. Цвяхи прокололи руки й ноги. Спис пробив Його бік.
Але Ісус Христос відчував також і духовний біль. В Книзі пророка Ісаї 53:5 читаємо: “Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир”. Слово “мир”, що його використовує пророк Ісая, вказує на прощення наших гріхів. Ісус Христос дозволив, щоб Йому списом, цвяхами і терновим вінком заподіяли рани. Він прийшов принести нам мир із Богом. Його страждання і смерть проклали нам шлях у Божу присутність, зробили для нас можливим мати відносини з Ним. І Він пішов на смерть. Пішов заради мене й тебе.
