Ще молодою мамою я вирішила задокументувати перший рік життя своєї доньки. Щомісяця я робила фото, щоб проілюструвати її розвиток і зміни у зовнішності. Один із моїх улюблених знімків зображує, як вона сидить всередині великого порожнього гарбуза, що я його купила у місцевого фермера. Там, у цьому перезрілому гарбузі, сиділа втіха моїх очей. За кілька тижнів гарбуз зіпсувався, проте донька росла здоровою та щасливою.
Те, як апостол Павло зображує пізнання істини, дещо нагадує мені фото. Він порівнює присутність Ісуса Христа в нашому серці зі скарбом, схованим у глиняному горщику. Коли пам’ятаємо те, що Ісус Христос зробив для нас, отримуємо мужність і силу встояти у всіх випробуваннях – навіть коли “у всьому нас тиснуть” (2 Кор. 4:8). Завдяки Божій силі в нашому житі, ми “повалені, та не погублені”, і життя Ісусове відкривається в нас (2 Кор. 4:9).
Коли почуваємося втомленими і знесиленими через різні випробування, ми схожі на той зів’ялий гарбуз. Але, незважаючи на всі проблеми, радість Ісусова продовжує в нас зростати. Наше пізнання Христа – могутності Його праці в нашому житті – є тим скарбом, що ми його носимо у своїх смертних тілах, крихких немов глиняний посуд. Можемо процвітати духовно серед усіх складнощів, тому що Бог звершує в нас Свою могутню працю.
