В мене є чудова фотографія: серед осінніх гір Колорадо молодий вершник роздумує на роздоріжжі, яку йому вибрати стежину. Це нагадує мені вірш Роберта Фроста “Непройдений шлях”. В ньому автор розмірковує над двома шляхами, що лежать перед ним. Обидві стежини привабливі, але він сумнівається, що коли-небудь повернеться на це місце. Отже, має можливість скористатися лише одною з них. Фрост писав: “Два шляхи розходяться у лісі, я виберу той шлях, що користуються ним рідше, і в цьому буде вся різниця”.
В Нагірній проповіді (Мт. 5-7) Господь навчав Своїх слухачів: “Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, − і мало таких, що знаходять її!” (Мт. 7:13-14).
В нашій життєвій подорожі ми часто стоїмо перед рішенням, який вибрати шлях. Багато доріг здаються перспективними й привабливими, але існує лише один шлях життя. Ісус Христос закликає нас йти стежиною учнівства й послуху Божому Слову – слідувати за Ним, а не за натовпом.
Коли роздумуємо про шляхи попереду, нехай Бог дає нам мудрості й мужності слідувати Його дорогою – дорогою життя. Це матиме важливі наслідки як для нас, так і для дорогих нам людей!
