Я не очікував у кабінеті дантиста отримати якихось глибоких уроків про серце Небесного Отця, але все-таки отримав один. Я був там разом зі своїм десятирічним сином. В нього вже почав лізти під молочним зубом постійний зуб, але молочний ніяк не хотів випадати. Отже, прийшов час його видалити. Іншого шляху не було.
Мій син почав зі сльозами благати мене: “Тату, хіба нема іншого шляху? Хіба не можна ще трішки почекати – можливо, він сам випаде? Будь ласка, тату, я не хочу, щоб мені виривали зуба”. Моє серце розривалося, коли я слухав це. Але я сказав йому: “Сину, зуб потрібно вирвати. Мені шкода, але нічого не вдієш”. І я тримав його за руку, коли він звивався та корчився від болю під час процесу видалення неподатливого корінного зуба. Сльози стояли на моїх очах. Я не міг забрати його біль. Все, що я міг зробити для нього – просто пройти разом з ним крізь це випробування.
В житті нас інколи спіткають неминучі болісні моменти, як це було у мого сина. Але завдяки праці Ісуса Христа в нас через Свого Духа, Небесний Отець завжди поруч – навіть у найчорніші дні нашого життя (Мт. 28:20).
