Над нашим домом пролетіли три реактивних винищувачі. Вони летіли так близько один до одного, що, здавалося, створювали одну велику цятку. “Класно!” – вигукнула я. “Вражаюче”, – погодився мій чоловік Ден. Ми жили неподалік від військово-повітряної бази, тому подібне видовище було не в дивину.

Але щоразу, коли я бачу польоти літаків, то запитую себе: “Як вони можуть літати так близько один до одного і не втрачати контроль?” Одна очевидна причина такої синхронності – це смирення. З вірою, що пілот ведучого літака летить з правильною швидкістю і траєкторією, пілоти двох інших літаків цілковито підкоряються йому. Це дозволяє створювати таку побудову, в якій літаки слідують за лідером на дуже близькій відстані. Результат? Боєздатна ескадрилья.

Цей же принцип стосується і послідовників Ісуса Христа. Господь сказав: “Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде” (Лк. 9:23). Ісус крокував шляхом самозречення й страждань. Він запрошує і нас відкласти свої егоїстичні бажання й нести щоденні духовні тягарі.

Таке смиренне й близьке ходіння з Богом – справді вражаюче видовище. Коли ми слідуємо так близько за своїм Лідером, складається враження, що ми – одне ціле. І така синхронність викликає в інших вигук: “Як чудово!”