Місяць сховався, і темрява вкрила лісове селище. Блискавка розрізала небо і почалась злива з ураганом в супроводі грому. Я з переляку прокинувся. Мені, немов дитині, увижалось, що на мене зараз стрибнуть жахливі чудиська! Однак на світанку загрозливі звуки щезли. Зійшло сонце, і в ранковій тиші птахи раділи сонячному світлу. Це був дуже разючий контраст між жахливою нічною темрявою і радісним денним світлом.

Автор Послання до євреїв згадує часи, коли ізраїльтяни так злякалися темряви й гуркоту грому біля гори Синай, що почали ховатися (Вих. 20:18-19). Хоча Бог і дав їм з любов’ю Закон, Його присутність була для них жахливою темрявою – тому що, маючи гріховну природу, вони не досягали Божих стандартів святості. Саме гріх змушував євреїв ходити у темряві й страху (Євр. 12:18-21).

Але Бог є світло. В Ньому немає ніякої темряви (1 Ів. 1:5). У Євреїв 12 говориться, що гора Синай символізує Божу святість і наше старе життя у непослуху, в той час як гора Сіон символізує Божу благодать і нове життя для віруючих в Ісусі, Хто є Посередник “Нового Заповіту” (Євр. 12:22-24).

Хто в Ісусі, той ніколи не ходитиме “у темряві… але матиме світло життя” (Ів. 8:12). Завдяки Ісусу Христу, ми можемо вийти з темряви старого життя й радісно ходити у світлі та красі Його царства.