Один чоловік потребував фінансової допомоги, щоб сплатити у грудні за оренду. Для його рідних таке прохання було в якійсь мірі тягарем, особливо через неочікувані витрати в кінці року. Однак вони дістали свої заощадження і поділилися грошима.
Він вручив їм листівку зі словами подяки: “І знову ви поруч… чините добрі справи і, можливо, вважаєте це за дрібницю…”
Однак допомога іншим не є дрібницею в очах Бога. Пророк Ісая намагався донести це ізраїльському народу. Люди регулярно постили, але водночас сварились та ворогували. Тому Ісая закликав їх замість посту “розв’язати кайдани безбожности, пута ярма розв’язати й пустити на волю утиснених… вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити”, вкрити нагого і не сховатися від свого рідного (Іс. 58:6-7).
Така жертовність несе іншим Боже світло, а нам – зцілення (Іс. 58:8). Коли рідні допомогли тому чоловіку, це змусило їх уважніше проаналізувати свої витрати і весь наступний рік вони краще керували своїми фінансами. Бог дає щедрим обітницю: “Твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!” (Іс. 58:8). Отже, допомога родичу стала навіть більшим благословенням для самої родини. А Бог? Він вже подарував їм усе. З любов’ю.
