Під час Другої світової війни, коли фашисти окупували Нідерланди, сім’я Анни Франк, підготувавшись, сміливо вирушила в одне таємне місце, щоб уникнути небезпеки. Вони переховувалися два роки, аж поки їх не схопили і не відправили до концтабору. Там Анна написала у своєму знаменитому “Щоденнику маленької дівчинки” відомі слова: “Наймогутнішою зброєю є ласкавий та лагідний дух”.

Лагідність – непроста річ, коли маємо справу з реальним життям.

В Ісаї 40 ми бачимо картину, в якій Бог зображує Себе водночас як лагідного й могутнього. В 11-му вірші написано: “Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята”. А в попередньому вірші читаємо: “Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього!” Бог – могутній, але в той же час і лагідний, коли йдеться про захист слабких.

Або згадайте Ісуса, Який зробив бича й вигнав із храму торговців, але водночас був лагідний до дітей. Господь із гнівом засуджував фарисеїв (Мт. 23), однак подарував прощення жінці, що потребувала Його ласки й милості (Ів. 8:1-11).

Хоча й бувають інколи моменти, коли потрібно, явивши силу духа й строгість, вступитись за знедолених і вимагати справедливості, водночас наша лагідність має бути “відомою всім людям” (Фил. 4:5).