Моя бабуся була талановитою швачкою і декілька разів перемагала в змаганнях. Скільки себе пам’ятаю, всі видатні події у моєму житті вона відзначала рукодільними дарунками. На свій випускний я отримала від неї мохеровий светр. На своє весілля – бірюзову клаптикову ковдру. Завжди, коли я брала її рукодільний шедевр, знаходила бирочку з написом: “Пошито вручну спеціально для тебе. Муна”. У кожному слові я відчуваю любов бабусі, а також свідоцтво її віри в моє майбутнє.
Апостол Павло писав ефесянам про їхню місію в цьому світі, називаючи їх Божим “творивом”, створеним “в Христі Ісусі на добрі діла” (Еф. 2:10). Слово “твориво” означає “витвір мистецтва”. Апостол Павло далі пояснює, що ми, як витвір Божих рук, маємо тепер творити добрі справи, що є демонстрацією наших відновлених стосунків з Ісусом Христом. Ми ніколи б не спаслися добрими ділами, але коли Бог зробив нас Своїм творивом для Своїх цілей, Він може через нас привести інших до Своєї великої любові.
Схиливши голову над голкою, бабуся Муна робила витвори мистецтва, прагнучи передати мені свою любов та глибокі почуття, щоб я знайшла свою мету в житті. Своїми всемогутніми і ніжними руками Бог вплітає в наші серця Свою любов і задум, щоб ми відчули їх самі й змогли передати іншим.
