Пустеля Мохаве містить піщані бархани, посушливі каньйони і гори, що є звичним для більшості пустель. Однак американський біолог Едмунд Джегер зазначив, що кожні декілька років рясні дощі призводять до появи “такого багатства цвіту, що майже кожний фут піщаного або гравієвого ґрунту вкритий шаром квітів”. До речі, квіткове шоу Мохаве − не щорічне явище. Дослідники підтверджують, що в належний час суха земля має бути змоченою дощами і зігрітою сонцем перед тим, як різнокольоровий цвіт вкриє пустелю.
Цей образ появи життя на посушливій місцевості нагадує мені про пророка Ісаю. Після виголошення Божого послання про суд над усіма народами він надав обнадійливе видіння (Іс. 35). Змальовуючи майбутнє, в якому Бог в усьому наведе лад, пророк сказав: “Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте” (Іс.35:1). Він сповістив, що врятований Божий народ увійде в Його Царство “зі співом… і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть” (Іс. 35:10).
Маючи вічну надію, гарантовану Божими обітницями, ми можемо довіряти Богу у періоди посухи і злив. Глибоко вкоренившись в Його любові, ми можемо зростати, квітнучи в подобі Йому, допоки Ісус в належний час не повернеться і не наведе в усьому лад.
