Зупинивши машину на червоне світло, я побачив чоловіка, який знову стояв біля дороги. Він тримав картонну вивіску: “Потрібні гроші на їжу. Приймаю будь-яку допомогу”. Я відвернувся і зітхнув. Можливо, ви подумали, що я байдужий до нужденних.
Деякі люди прикидаються бідними, а насправді є шахраями. Проте є дійсно нужденні люди, але їм складно подолати згубні звички. Соціальні працівники кажуть, що краще давати гроші місцевим службам допомоги. Я проковтнув клубок у горлі і проїхав повз. Мені стало неприємно, однак я імовірно вчинив мудро.
Бог наказує нам: “Напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих” (1 Сол. 5:14). Для цього нам потрібно знати, хто належить до якої категорії. Якщо ми напоумляємо слабку або малодушну людину, ми можемо зломити її дух; якщо ми допомагаємо ледачому, ми заохочуємо лінощі. Отже, ми можемо надати найкращу допомогу, якщо знаємо людину настільки, що нам відомі її потреби.
Бог спонукає вас комусь допомогти? Чудово! Тепер починається праця. Не вважайте, що вам відомі потреби людини. Попросіть її розповісти про себе і вислухайте уважно. Давайте з мудрістю, а не лише для того, щоб полегшало. Якщо ми справді прагнемо “дбати про добро один для одного”, нам буде легше “усім довготерпіти”, навіть якщо люди спотикаються (1 Сол. 5:14-15).
