У фільмі-мюзиклі “Найвеличніший шоумен” , в основі якого лежить історія життя П. Т. Барнума і його мандрівного цирку, представлено незабутній музичний твір − пісня “Це я” . Її виконують персонажі, які страждають від глузувань і образ за невідповідність соціальним нормам. У тексті пісні слова зображуються як руйнівні кулі і ножі, що залишають шрами.

Популярність пісні свідчить, що багато людей зазнають невидимих, але справжніх ран від жорстоких слів.

Апостол Яків розумів потенційну небезпеку слів, які можуть завдати нищівної і довготривалої шкоди, і назвав язик “злом безупинним… повним отрути смертельної” (Як. 3:8). Вживши це надзвичайно сильне порівняння, Яків наголосив на необхідності негайного усвідомлення віруючими величезної сили власних слів. Він також наголошує, що неможливо хвалити Бога і в той же час ображати людей, створених за Божим образом (Як. 3:9-10).

Пісня “Це я” піддає сумніву істинність словесних атак, стверджуючи, що ми усі славні. Біблія говорить про унікальну гідність і красу кожної людини не через її зовнішність або вчинки, а тому що кожен із нас дивовижно створений Богом і є Його унікальним шедевром (Пс. 138:14). Наші слова до кожного з нас і про кожного з нас мають силу підтверджувати цю переконливу дійсність.