На східному боці Єрусалима є природне джерело. В давнину воно було єдиним джерелом води в місті і перебувало за межами міських стін. У цьому полягала головна вразливість Єрусалима. Це означало, що у випадку неспроможності захопити місто, ворог міг змусити його до капітуляції, відвівши або запрудивши джерело.

Цар Єзекія усунув цей недолік, проклавши через скелю тунель довжиною у 1750 футів, який тягнувся від джерела до міста і впадав у “став” (див. 2 Цар. 20:20; 2 Хр. 32:2-4). Але пророк Ісая докоряв жителів міста: “І зробили ви між двома мурами збір для старого ставка, але ви не дивились на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили” (Іс. 22:11). Створив що ?

Бог “створив” місто Єрусалим таким чином, що його водопостачання було незахищеним. Джерело за межами стін було постійним нагадуванням, що мешканці міста у своєму захисті мали покладатися виключно на Бога.

Можливо, наші недоліки також існують нам на благо? Апостол Павло сказав, що буде “хвалитись” своїми недоліками, бо краса і сила Ісуса Христа проявлялись у ньому саме через його неміч (2 Кор. 12:9-10). Чи можемо ми вважати кожен недолік даром, який показує Бога, як нашу силу?