Громадське обговорення спірного закону в Сінгапурі розділило віруючих на два табори. Дехто з них називав інших “недалекими” або звинувачував їх у компрометуванні віри.
Суперечки можуть призводити до розколів у Божій родині, завдаючи великої шкоди людям і знеохочуючи їх. Мене змушували думати, що я недостатньо застосовую біблійне вчення у своєму житті. Однак я впевнений, що так само винний у критиці тих, з ким незгоден.
Цікаво, чи не полягає проблема саме у стані наших сердець, а не у суті чи способі висловлення наших поглядів. Ми просто не погоджуємося з поглядами, чи намагаємося принизити людей за ці погляди?
Однак іноді нам потрібно викривати лжевчення або відстоювати власні переконання. Текст Послання до ефесян 4:2-6 нагадує, що це потрібно робити зі смиренням, лагідністю, терпінням і любов’ю. Більше того, нам треба докладати всіх зусиль, щоб “зберігати єдність духа” (в. 3).
Деякі суперечки залишаться невирішеними. Однак Боже Слово нагадує, що нам завжди треба прагнути підтримувати віру людей, а не принижувати їх (в. 29). Ми принижуємо інших у намаганні довести свою правоту? Чи дозволяємо Богу допомогти нам зрозуміти Його істини у визначений Ним час і у Його спосіб, пам’ятаючи, що ми віримо в одного Господа (вв. 4-6)?
