У 1979 році доктор Габріель Баркей і його команда виявили на кладовищі за межами старого міста Єрусалима два срібних сувої. У 2004 році після 25-річного ретельного дослідження вчені підтвердили, що сувої були найдавнішим існуючим біблійним текстом, похованим в 600-му році до Р.Х. Мене особливо зворушив зміст сувоїв – священицьке благословіння, яке Бог призначив проголошувати над Своїм народом: “Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм” (Чис. 6:24-25).
Давши це благословіння, Бог (через Мойсея) показав Аарону і його синам, як благословляти народ від Його Імені. Лідери мали запам’ятати слова у тій формі, у якій їх надав Бог, і промовляти їх народу так, як цього бажав Бог. Зверніть увагу, як ці слова підкреслюють, що благословляє саме Бог, бо тут тричі вжите слово “Господь”. Бог шестикратно каже “тебе”, що відображає Його велике бажання, аби народ отримував Його любов і милість.
Задумайтесь на хвилинку, що найстаріші з існуючих фрагментів Біблії сповіщають про Боже бажання благословляти. Яке нагадування про Божу безмежну любов і про Його прагнення мати з нами стосунки! Якщо сьогодні ви почуваєтеся далекими від Бога, вхопіться за обітницю цих древніх слів. Нехай Господь вас благословить; нехай Господь вас стереже.
