Перерва в роботі Джо, працівника служби кризової допомоги в нью-йоркській церкві, яка тривала вісім тижнів, не була відпусткою. За його словами, це була можливість “знову пожити серед безпритульних, стати одним із них, згадати, як це бути голодним, змученим і забутим”. Джо вперше опинився на вулиці дев’ять років тому, коли він безробітним і безпритульним прибув із Пітсбурга. Він тринадцять днів жив на вулиці майже без їжі і сну. Саме так Бог готував його до багаторічного служіння нужденним.
Ісус, прийшовши на землю, вирішив жити таким же життям, як і ті, кого Він хотів врятувати. “А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола” (Євр. 2:14). Від народження до смерті Ісус Христос не упустив нічого властивого людському досвіду – крім гріха (Євр. 4:15). Він може допомогти нам подолати спокусу гріха, бо Він його переміг.
Господу Ісусу не треба повторно пізнавати наші земні турботи. Той, Хто рятує нас, завжди пов’язаний із нами і дуже цікавиться нами. Що б не трапилося в житті, можна не сумніватися – Той, Хто врятував нас від найбільшого ворога, диявола (Євр. 2:14), готовий допомогти нам у час найбільшої потреби.
