У фільмі “Амістад” розповідається про події 1839 року, коли раби із західної Африки підняли бунт на кораблі, що перевозив їх, вбивши капітана і частину команди. Врешті-решт їх знову захопили, помістили до в’язниці, а потім доставили в суд. У незабутній сцені лідер рабів, Сінке, палко благає: “Дайте нам свободу!” Три простих слова, які з усе більшим запалом ламаною англійською мовою повторював закований в кайдани чоловік, зрештою заглушили судову залу. Справедливість перемогла. Людей звільнили.

Більшість людей сьогодні не перебувають у небезпеці бути фізично обмеженими, втім справжня свобода від духовного рабства гріха для них залишається недосяжною мрією. Але слова Ісуса в Євангелії від Івана 8:36 заспокоюють: “Коли Син, отже, зробить вас вільними, то, справді, ви будете вільні”. Христос говорить про Себе як про джерело справжньої свободи. Хоча дехто зі слухачів твердив про власну свободу (в. 33), їхні слова, ставлення і дії стосовно Ісуса свідчили про зворотне.

Ісус хоче почути тих, хто, подібно Сінке, скаже: “Даруй мені свободу!” Він співчутливо очікує на благання тих, хто закований невірою, страхом або невдачею. Свобода – це питання серця. Ця свобода призначена для тих, хто вірить, що Ісус є Божим Сином, посланим у світ, аби через Свою смерть і Своє воскресіння скинути владу гріха над нами.