Коли Американська революція завершилася неочікуваною капітуляцією Англії, багато політиків та військових хотіли зробити новим монархом генерала Джорджа Вашингтона. Світ слідкував, чи залишиться Вашингтон вірним своїм ідеалам свободи, в той час як він міг отримати абсолютну владу. Однак англійський король Георг ІІІ був переконаний, якщо Вашингтон не піддасться жазі до влади і повернеться до свого землеволодіння у Віргінії, він стане “найвеличнішою людиною у світі”. Король розумів, що велич, проявлена через спротив спокусі владою, є ознакою справжньої шляхетності та значущості.
Апостол Павло також розумів цю істину і закликав наслідувати смирення Христа. Попри те, що Ісус був “в Божій подобі”, Він “не вважав за захват бути Богові рівним” (Фил. 2:6). Натомість Він відмовився від Своєї влади, став “рабом” та “упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти” (Фил. 2:7-8). Той, Хто мав абсолютну владу, відмовився від неї заради любові.
В кінцевому підсумку Бог підніс Ісуса з ганебного хреста до небесних висот і дав Йому “Ім’я, що вище над кожне ім’я” (в. 9). Ісус, Який міг вимагати нашої хвали або змусити нас до покірності, неймовірним вчинком відмовився від Своєї влади і у такий спосіб здобув наше поклоніння і нашу відданість. Через прояв цілковитого смирення Ісус показав справжню велич.
