“Я про нього турбуюся. Якщо він щасливий, то щаслива і я”, – каже Стелла. Мерл відповідає: “Я щасливий, коли вона поруч”. Мерл і Стелла перебувають у шлюбі 79 років. Коли Мерл нещодавно опинився в будинку для людей похилого віку, він був нещасний, тому Стелла з радістю забрала його додому. Йому виповнився 101 рік, їй – 95. Хоча Стелла пересувається за допомогою спеціального пристрою, вона залюбки робить усе, що може зробити для свого чоловіка. Наприклад, готує його улюблену їжу. Їй також допомагають онуки і сусіди.

Спільне життя Стелли і Мерла – яскрава ілюстрація принципу з 2-го розділу книги Буття, де Бог сказав: “Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього” (в. 18). Жодна з істот, яких Бог привів до Адама, не задовольняла цю вимогу. Тільки Єва, створена з ребра Адама, стала для нього відповідним помічником і супутником (Бут. 2:19-24).

Єва була ідеальною супутницею для Адама, і через них Бог заснував інститут шлюбу. Він призначався не лише для взаємодопомоги, але і для створення родини та догляду за творінням, в тому числі й за іншими людьми (Бут. 1:28). Ця перша родина стала основоположницею громади, аби жоден із нас (одружений чи неодружений, старий чи молодий) не був самотнім. Бог дав нам привілей носити “тягарі один одного” (Гал. 6:2).