Понад шістсот років “священний дуб” ріс біля пресвітеріанської церкви в Нью-Джерсі, допоки не виникла потреба спиляти його з міркувань безпеки. Звивисті гілки дерева сягали вшир і вгору. Прохолодний вітерець шелестів його зеленим листям. Сонячні промені зазирали крізь утворені вітром щілини, створюючи миготіння світла на тіні від дерева. Однак справжня велич дуба ховалася під поверхнею землі – його коренева система. Головний корінь росте вертикально, забезпечуючи постійне живлення. Зі стрижневого кореня горизонтально відходить безліч інших коренів, які постійно забезпечують дерево вологою та поживними речовинами. Ця складна коренева система часто стає масивнішою, ніж сам дуб, та зберігає його стовбур міцним.
Подібно до могутнього дуба, більша частина нашого духовного зростання відбувається “не на поверхні”. Пояснюючи учням притчу про сіяча, Ісус підкреслив важливість особистих стосунків з Небесним Отцем. Зростаючи у пізнанні Бога через Писання, коріння нашої віри живиться Святим Духом. Бог допомагає Своїм послідовникам процвітати попри будь-які обставини: випробування, гоніння та хвилювання (Мт. 13:18-23).
Люблячий Отець живить наші серця Своїм Словом. В той час як Дух змінює наш характер, Бог робить плід нашої глибоко вкоріненої віри видимим для оточуючих людей.
