У мене завжди була схильність до колекціонування. В дитинстві я збирав поштові марки, бейсбольні картки, комікси. Тепер я бачу цю схильність у своїх дітях. Іноді думаю: “Чи вам дійсно потрібен ще один ведмедик?”
Звичайно, мова йде не про потребу, а про жадання чогось нового. Або ж про нездоланний потяг до чогось старого, рідкісного. Що б не захоплювало нашу уяву, ми схильні вважати, що, отримавши бажану річ, наше життя покращиться. Ми будемо щасливі. Задоволені.
Однак ці речі ніколи не виправдовують сподівання. Чому? Тому що Бог нас створив, аби ми сповнювалися Ним, а не речами, які цей світ часто називає необхідними для задоволення наших сердечних бажань.
Проблема не нова. В книзі Приповістей протиставлено два способи життя: життя у прагненні до багатства і життя у любові до Бога та у вияві щедрості. Юджін Петерсон перефразував текст із Книги Приповістей 11:28 наступним чином: “Життя, присвячене речам, є мертвим життям, пнем; життя, сформоване Богом, є квітучим деревом”.
Яка чудова ілюстрація! Два способи життя: один – квітучий і плодотворний, а інший – порожній і беззмістовний. Світ стверджує, що матеріальний достаток – це ознака щасливого життя. Натомість Бог закликає нас коренитися у Ньому і буйно квітнути. Господь може змінити наші серця і бажання, і зробити нас зовсім іншими людьми.
