Джонатан, усвідомлюючи серйозність шлюбних обітниць, які він давав ЛаШонн, із запинкою повторив урочисте “Обіцяю”. “Як можна давати ці обітниці і не вірити в можливість їх виконати?” – подумав він. Тягар від узятих зобов’язань залишився навіть після шлюбної церемонії. Після вечірки Джонатан повів свою дружину до церкви, де понад дві години молився, аби Бог допоміг йому виконати обіцянку любити ЛаШонн і турбуватися про неї.
Підставою для весільних страхів Джонатана було усвідомлення власних людських слабкостей. Натомість у Бога, Який обіцяв благословити через Авраамове насіння всі народи (Гал. 3:16), не було таких обмежень.
Переконуючи своїх читачів бути стійкими і терплячими у вірі в Христа, автор Послання до євреїв згадував Божі обітниці Аврааму, терпляче очікування патріарха і виконання всього, що було обіцяно (Євр. 6:13-15). Похилий вік Авраама і Сарри не завадив здійсненню Божої обітниці “розмножити” Авраама (в. 14).
Ви закликані довіряти Богу попри власну слабкість і нестійкість? Вам складно виконувати свої зобов’язання і обітниці? В 2 Коринтян 12:9 Бог обіцяє нам допомогти: “Досить тобі Моєї благодаті, – бо сила Моя здійснюється в немочі”. Понад тридцять шість років Бог допомагав Джонатану і ЛаШонн залишатися вірними своїм обітницям. Чому б і вам не покластися на Божу допомогу?
