Почало тільки світати, коли мій чоловік піднявся з ліжка і пішов на кухню. Я з подивом побачила, що він увімкнув і знову вимкнув світло. Потім я згадала, як вчора зранку закричала, побачивши на кухонному столі “непроханого гостя”. Пояснюю. Це небажане створіння з шістьма ногами. Чоловік знає про мій страх і одразу прибіг прибрати це створіння. Цього ранку він прокинувся раніше, аби пересвідчитися, що на кухні немає жодних жуків, щоб я могла туди спокійно зайти. Який молодець!
Чоловік прокинувся з думкою про мене, віддавши перевагу моїй потребі. Для мене його вчинок ілюструє любов, яку апостол Павло описав у Посланні до ефесян: “Чоловіки, – любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе” (Еф. 5:25). Далі він продовжує: “Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе” (в. 28). Порівняння любові чоловіка з любов’ю Христа пов’язане з тим, як Ісус віддав перевагу нашим потребам. Мій чоловік знає про мій страх перед певними комахами, тому моя потреба стала для нього першочерговою.
Цей принцип стосується не лише чоловіків. Наслідуючи приклад Ісуса, кожен із нас може жертовно допомогти прибрати “незваного гостя”, який викликає стрес, страх, сором чи хвилювання, аби хтось інший почувався комфортно.
