Образливі слова дошкуляють. Мій друг, визнаний письменник, міркував, як йому відреагувати на отриману критику. Його нова книга здобула схвальні відгуки і престижну нагороду. Однак потім оглядач поважного журналу висловив сумнівний комплімент, назвавши його книгу добре написаною і водночас жорстко розкритикувавши її. Мій друг звернувся до інших за порадою: “Як мені відреагувати?”

Один із них сказав: “Не звертай уваги”. А я поділилася порадами з журналів – проігнорувати таку критику або ж узяти з неї щось корисне, водночас продовжуючи працювати далі.

Потім я вирішила подивитися, що у Святому Письмі, яке містить найкращі поради, сказано про реакцію на критику. Апостол Яків радить: “Нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів” (Як. 1:19). Апостол Павло закликає: “Думайте між собою однаково” (Рим. 12:16).

П’ятнадцятий розділ Книги Приповістей містить розширений погляд, як реагувати на суперечки. Наприклад: “Лагідна відповідь гнів відвертає” (Пр. 15:1). Терпелива людина ж у гніві “вспокоює заколот” (в. 18). “Хто слухається остороги, здобуде той розум” (в. 32). Враховуючи цю мудрість, нехай Бог допоможе нам стримувати свої язики, як зробив мій друг. А найголовніше, мудрість навчає “страху Господньому”, тому що “перед славою – скромність іде” (в. 33).