Працюючи зі студентами, одного разу я організувала своїм підопічним виїзд на смугу перешкод. Учасникам потрібно було одягнутися в захисне спорядження і піднятися на стіну висотою в два з половиною метри. Ті, хто подолав перешкоду першими, підбадьорювали інших, щоб ті довіряли страховці і не дивилися вниз. Одна зі студенток сказала: “Я не зможу це зробити”. Запевняючи у безпечності спорядження, ми підбадьорювали її і гучно вітали, коли вона досягла вершини.
Якщо ми опиняємося перед проблемами, які здаються нездоланними, наші страхи і невпевненість можуть породити сумніви. Впевненість у Божій незмінній силі, доброті та вірності утворює безпечне спорядження довіри. Ця впевненість сприяла мужності старозавітних святих, які показали, що віра перевершує нашу потребу в розумінні кожного аспекту Божого плану (Євр. 11:1-13, 39). З цією впевненістю ми наполегливо шукаємо Бога. Ми можемо змінити свій погляд на складні обставини, дивлячись на них з перспективи вічності та усвідомлюючи тимчасовість своїх випробувань (вв. 13-16).
Надмірна увага на складних шляхах і крутих підйомах може завадити нам вірити, що Бог допоможе нам усе це пройти. Однак, усвідомлюючи, що Він поруч із нами, ми можемо впоратися зі своєю невпевненістю, вірячи, що Бог допоможе нам подолати перешкоди, які здаються нездоланними.
