У британського подружжя, яке жило в Західній Африці, зав’язалася міцна дружба з одним місцевим чоловіком. Вони неодноразово розповідали йому про любов Господа Ісуса і про спасіння. Однак їхній друг не поспішав залишати іншу релігію, навіть попри те, що він визнав віру в Христа “великою істиною”. Його турбувала фінансова сторона питання, оскільки він був лідером релігійної громади і залежав від фінансової допомоги, яку там отримував. Він також боявся втратити повагу у своїй громаді.
Він зі смутком сказав: “Я схожий на чоловіка, який руками ловить рибу. Я схопив маленьку рибку, втім поряд пропливає більша. Щоб її впіймати, мені треба відпустити меншу рибу!”
Схожа проблема постала перед заможним юнаком, про якого ми читаємо в дев’ятнадцятому розділі Євангелії від Матвія. Підійшовши до Ісуса, він запитав: “Що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?” (в. 16). Він здавався щирим, втім не хотів повністю присвятити своє життя Ісусу. Юнак не лише був багатий, він також пишався тим, що старанно дотримувався всіх правил. Юнак бажав отримати вічне життя, втім дещо він любив більше і відкинув слова Христа.
Якщо ми смиренно присвячуємо своє життя Ісусу і приймаємо Його дар спасіння, Він нас закликає: “Приходь та й іди вслід за Мною” (в. 21).
