Декілька років тому стіну нашого будинку почав клювати дятел. Ми думали, що проблема була лише ззовні. Одного дня ми з сином забралися на горище і здивовано побачили, як звідти вилетів птах. Як виявилося, проблема була всередині нашого дому.

Коли Ісус прибув до Єрусалима, натовп сподівався, що Він стане тим, хто вирішить зовнішню проблему народу – врятує від утиску римлян. Збуджений натовп здійняв крик: “Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім’я! Осанна на висоті!” (Мт. 21:9). Вони давно чекали цієї миті. Богом призначений Цар прийшов. Якщо Богом обраний Визволитель почне все змінювати, чому б Йому не почати із зовнішніх проблем? Однак після Свого “славного в’їзду” Ісус почав виганяти грошомінів… з храму (вв. 12-13). Він очищав храм зсередини.

Ось що відбувається, коли ми вітаємо Ісуса, як Царя. Він приходить усе виправити і починає з нас. Він спонукає нас протистояти злу зсередини. Ісус на ослі нагадує воїнів у Троянському коні. Коня сприйняли, як символ миру, однак він призначався для беззастережної капітуляції. Саме цього вимагає від нас і Цар Ісус.