Моя родина живе в будинку, якому майже сто років. Він має багато особливостей, зокрема, чудово поштукатурені стіни. Однак будівельник мене попередив, що коли я захочу повісити на ці стіни картину, мені треба забити довгий цвях у дерев’яну опору або використати анкерний болт, інакше картина може впасти на підлогу, залишивши на стіні дірку.
Пророк Ісая образно порівняв маловідому біблійну особистість Еліякима з міцно забитим у стіну цвяхом. На відміну від нечестивого управителя Шевни (Іс. 22:15-19) та інших ізраїльтян, які надіялися на себе (вв. 8-11), Еліяким довіряв Богу. Пророкуючи про підвищення Еліякима до посади начальника палацу царя Єзекії, Ісая написав, що Еліяким буде міцно триматися: “І його Я заб’ю, мов кілка, в певне місце, і стане він домові батька свого троном слави” (в. 23). Укорінення в Божій істині та благодаті дозволить Еліякиму стати підтримкою для власної родини і для народу (вв. 22-24).
Водночас Ісая завершує своє пророцтво нагадуванням про те, що жодна людина не може стати цілковитою підтримкою для друзів чи родини, бо всі ми грішні (в. 25). Єдиною надійною опорою для нашого життя є Господь Ісус (Пс. 61:6-7; Мт. 7:24). Турбуючись про інших і підтримуючи їх, направляймо їх також до Ісуса, до непохитної опори.
