Жінка поклала на конвеєр пластиковий кошик з кексами, і той направився до касира. Далі вона поклала вітальну листівку з Днем народження та різні пакунки з чіпсами. Коли касирка назвала суму до сплати, жінку охопило розчарування. “Ох, мабуть мені треба щось повернути назад, хоча все це для вечірки з нагоди Дня народження дочки”, – розчаровано промовила вона і з жалем подивилась на свою дитину.

Слова материнського болю почула жінка, яка стояла в черзі за нею… Ситуація нагадала про те, що сказав Ісус стосовно Марії з Віфанії: “Що могла, те зробила вона” (Мр. 14:8). Учні висловили невдоволення через те, що вона намастила Ісуса дорогим нардовим миром перед Його смертю та похороном. Однак Ісус докорив Своїм послідовникам, похваливши Марію за її вчинок. Він не сказав: “Вона зробила все, що могла”. Він сказав: “Вона зробила те, що могла”. Ісус мав на увазі не високу ціну мира, а прояв любові з боку Марії. Стосунки з Ісусом спонукають до відгуку.

Ще до того, як мати встигла щось заперечити, жінка, що стояла за нею, нахилилася, вставила свою банківську картку в касовий термінал і оплатила її покупки. То була невелика сума, однак для молодої матері це значило багато. Жест щирої любові був проявлений у мить її потреби.