Після того, як Юрій Гагарін здійснив перший в історії політ у космос, він на парашутах приземлився в сільській місцевості в Росії. Одна жінка, помітивши космонавта, який досі був у скафандрі і тягнув за собою два парашути, з подивом запитала: “Ви що, з космосу впали?” “Так точно”, – відповів той.

На жаль, радянські лідери перетворили його історичний політ на антирелігійну пропаганду. “Гагарін був у космосі, втім не бачив там ніякого бога”, – заявив тодішній генеральний секретар компартії. До речі, сам Гагарін ніколи такого не казав. Клайв Льюїс зазначив: “Ті, хто не знайшов [Бога] на землі, навряд чи знайдуть Його на небі”.

Ісус застерігав про небезпеку нехтування Творцем на землі. Він розповів історію про двох чоловіків, які померли. Один із них – багата людина, яка не мала часу для Бога, іншого звали Лазар, який був бідною, однак віруючою людиною (Лк. 16:19-31). У муках багач благав Авраама допомогти його братам, які досі жили на землі: “Благаю тебе, щоб… ти послав [Лазаря]… коли прийде хто з мертвих до них, то покаються” (вв. 27, 30). Натомість Авраам сказав: “Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, – не йнятимуть віри” (в. 31).

“Бачити не означає вірити, – писав Освальд Чеймберс. – Ми тлумачимо те, що бачимо, у світлі того, у що віримо”.