Лікарі сказали Ревеці і Расселу, що в них не буде дітей. Однак у Бога було інше бачення, і через десять років Ревека завагітніла. Її вагітність протікала добре, а коли почалися перейми, подружжя радісно поспішило до пологового будинку. Втім пологи виявилися тривалими і складними, і Ревека ніяк не могла народити. Врешті-решт лікарка-акушерка вирішила робити кесарів розтин. Ревека почала хвилюватися і за дитину, і за себе. Натомість лікарка спокійно її запевнила: “Я зроблю все можливе, однак спочатку помолімося Богу, бо Він може зробити більше”. Вона помолилася разом з Ревекою, і через п’ятнадцять хвилин появився на світ здоровий хлопчик Брюс.
Лікарка усвідомлювала свою залежність від Бога і Його сили. Вона розуміла, що, попри знання та досвід у таких операціях, вона все одно потребувала Божої мудрості, сили і допомоги (Пс. 120:1-2).
Приємно чути від професіоналів чи просто від звичайних людей про усвідомлення власної потреби в Бозі, Якого насправді потребуємо всі ми. Він є Господь, а ми – люди. Лише Він “може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо” (Еф. 3:20). Давайте зі смиренним серцем у Нього вчитися і довіряти Йому в молитві, “бо Він може зробити більше”, ніж ми б коли-небудь змогли.
