Вислухавши проповідь про виправлення несправедливості, член церкви зі сльозами на очах підійшов до пастора і почав просити в нього прощення за те, що через власні упередження голосував проти запрошення чорношкірого служителя бути служителем їхньої церкви. “Я справді потребую вашого прощення. Я не хочу, щоб упередження та расизм вплинули на життя моїх дітей. Я не голосував за вас, я був неправий”, – сказав він. Відповіддю на сльози і сповідь члена церкви стали сльози і прощення служителя. Через тиждень раділа вся церква, почувши свідоцтво чоловіка про Божу працю в його серці.

Навіть Петро, учень Ісуса і лідер ранньої церкви, потребував виправлення власних упереджень стосовно язичників. Спільна трапеза з язичниками, яких вважали нечистими, була порушенням соціального і релігійного протоколу. Петро сказав: “Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці” (Дії 10:28). Завдяки Божій надприродній дії (вв. 9-23) Петро усвідомив, що не має права жодну людину вважати “за огидну чи то за нечисту” (в. 28).

Через проповідь Святого Письма, дію Святого Духа та життєвий досвід Бог продовжує працювати в людських серцях, аби виправляти наші хибні погляди стосовно інших людей. Він допомагає нам зрозуміти, що “не дивиться Бог на обличчя” (в. 34).