“Воно залишиться живим, – сказав ветеринар, – однак лапу йому прийдеться ампутувати”. Бездомне цуценя, яке принесла до лікарні моя подруга, потрапило під машину. Треба було сплатити чималі кошти за операцію і забезпечити подальший догляд за цуценям. “Ви його власниця?” “Тепер так”, – відповіла моя подруга. Її доброта забезпечила песику майбутнє в люблячому домі.
Мефівошет вважав себе “мертвим псом”, не гідним жодної милості (2 Сам. 9:8). Ставши кульгавим на обидві ноги через нещасний випадок, він залежав від захисту та турботи інших людей (див. 2 Сам. 4:4). Крім того, після смерті свого діда, царя Саула, Мефівошет боявся, що новий цар Давид дасть повеління вбити всіх своїх ворогів та суперників, що було звичною практикою в ті часи.
Однак через любов до свого друга Йонатана цар Давид запевнив, що він завжди турбуватиметься про сина Йонатана, Мефівошета, як про власного сина (2 Сам. 9:7). Ми також колись були ворогами Богу, яким призначалася смертна кара. Однак Господь Ісус врятував нас і дав нам вічну спадщину на небесах. Ось що означає бенкет у Божому Царстві, змальований євангелістом Лукою (Лк. 14:15). Ми є синами і дочками Небесного Царя! Яку надзвичайну і незаслужену милість ми отримали! Отже, наблизимось до Бога зі вдячністю та радістю.
