Отримавши набір фарб, десятирічна Челсі усвідомила, що завдяки малюванню Бог підіймав їй настрій. Дізнавшись, що не в усіх дітей є художнє приладдя, вона вирішила їм допомогти. Отже, Челсі попросила друзів нічого не дарувати їй на день народження. Натомість вона попросила пожертвувати художнє приладдя і допомогти запакувати подарункові коробки для бідних дітей.

Згодом вона при підтримці своєї родини започаткувала власний благодійний фонд. Челсі почала просити жертвувати більшу кількість людей, аби мати можливість більше допомагати дітям. Вона навіть проводила майстер-класи для дітей, які отримали її подарунки. Після інтерв’ю з Челсі на місцевому телеканалі люди з усієї країни почали жертвувати художнє приладдя. Благодійний фонд Челсі продовжує свою діяльність вже на міжнародному рівні. Приклад цієї дівчини показує, як Бог може через нас діяти, якщо ми готові жити для служіння іншим.

Співчуття Челсі та її готовність служити відображають серце вірного управителя, бути яким апостол Петро закликає всіх віруючих в Ісуса: “Майте щиру любов один до одного… [і] служіть… кожен тим даром, якого отримав” (1 Петр. 4:8-11).

Невеликий прояв любові може надихнути інших до жертовності. Бог навіть може послати нам помічників у служінні. Покладаючись на Нього, ми здатні жити, щоб служити і Його прославляти.