На рекламному щиті магазину з продажу джакузі видніється напис “ВТЕЧА”. Це привертає мою увагу і полонить мої думки. Ми з дружиною вже міркували над тим, щоб придбати джакузі. То була б відпустка на подвір’ї! Якщо тільки не враховувати необхідність чистити джакузі та рахунок за спожиту електроенергію. І… раптом така бажана втеча починає сприйматися як те, від чого треба тікати.

Втім це слово все одно вабить, адже обіцяє нам те, чого ми так прагнемо: відпочинку, комфорту, безпеки. Втеча. Цим словом наша культура по-різному нас спокушає і дратує. Немає нічого поганого у відпочинку або у відпустці в якомусь красивому місці. Але існує різниця між втечею від життєвих труднощів та довірою Богу в цих труднощах.

У шістнадцятому розділі Євангелія від Івана Ісус каже учням, що в наступному етапі життя їхня віра зазнає випробування. “Страждання зазнаєте в світі”, – підсумовує Він у кінці. І далі обіцяє: “Але будьте відважні: Я світ переміг!” (в. 33). Господь Ісус не хотів, щоб учнів охопив відчай. Він закликав їх довіряти Йому та пізнати спокій, який Він дає: “Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені” (в. 33).

Ісус не обіцяє нам безболісне життя. Натомість Він обіцяє, що, довіряючи Йому і покладаючись на Нього, ми відчуємо мир – набагато кращий за будь-яку втечу, яку нам пропонує світ.