Ден їхав на мотоциклі, як раптом на його смугу виїхав автомобіль і змусив його рухатися по зустрічній смузі. Коли Ден через два тижні в травматологічному центрі вийшов із коми, він почувався пригніченим. Він зазнав травми спинного мозку, через що став паралізованим. Ден молився за зцілення, однак воно ніколи не настало. Проте він вірить, що через це Бог показав йому, що “метою земного життя є наше уподібнення Христу. На жаль, це не відбувається, коли навкруги лише блаженство. Уподібнення… відбувається під час труднощів, коли ми змушені покладатися на Бога в молитві, аби просто прожити наступний день”.

Апостол Павло пояснив, що завдяки Божому виправданню ми отримуємо стійкість і радість у стражданнях (Рим. 5:3-4). То не було закликом переносити страждання зі стоїчною непохитністю або шукати насолоди під час болю. То був заклик до непохитної довіри Богу. Страждання приносить “терпеливість, а терпеливість – досвід, а досвід – надію” (вв. 3-4). Усе це походить із віри, що Отець нас не залишить, що Він буде поруч із нами всюди і завжди.

Бог приходить до нас у часи страждань і допомагає нам зростати в Ньому. Замість того, щоб сприймати страждання за прояв Його немилосердя, спробуймо зрозуміти: завдяки їм Він хоче вдосконалити наш характер, аби ми відчули Його любов, що “вилилася в наші серця” (в. 5).