Після смерті свого батька Кевін прибув до будинку для літніх людей, щоб забрати батьківські речі. Співробітники віддали йому дві невеликі коробки. За словами Кевіна, того дня він усвідомив, що справжнє щастя не залежить від кількості майна.
Його батько Ларрі був безтурботною людиною і завжди був готовий посміхнутися та підбадьорити інших. Джерелом його щастя слугував інший “скарб”, який не можна помістити в скриню – непохитна віра в Ісуса Викупителя.
Господь Ісус закликає складати “скарби на небі” (Мт. 6:20). Він не казав, що ми не повинні мати будинок, купувати авто, робити заощадження або володіти численним майном. Але Він спонукав аналізувати, на чому зосереджені наші серця. На чому ж був зосереджений Ларрі? На любові до Бога через любов до людей. Він міг просто ходити коридорами будинку для літніх людей, вітаючи і підбадьорюючи тих, кого зустрічав. Якщо хтось плакав, Ларрі був поруч з тією людиною, утішаючи, слухаючи або щиросердно молячись за неї. Він жив заради Божої слави і блага інших людей.
Запитаймо себе, чи можемо ми бути щасливими з речами, які відволікають нас від більш важливих питань – любові до Бога та інших людей? “Бо де скарб [наш], – там буде й серце [наше]!” (в. 21). Наші цінності відображаються в способі нашого життя.
