Абель Мутаї, кенійський бігун, брав участь у виснажливих міжнародних змаганнях. Коли до омріяної перемоги залишалося декілька ярдів, він переплутав знак і, подумавши, що вже досяг фінішної лінії, припинив забіг. Іспанський бігун, Іван Фернандес Анайя, який біг другим, побачив помилку Мутаї. Однак, замість того щоб скористатись ситуацією і побігти вперед самому, він підбіг до Абеля і почав рукою показувати йому, де фінішна лінія, аби той все ж добіг першим і отримав переможну золоту медаль. Коли журналісти запитали в Анайя, чому він свідомо програв забіг, той сказав, що перемогу заслуговував Мутаї, а не він. “Яку б цінність мала моя перемога або отримана медаль? Що б про це сказала моя мати?” Один із журналістів зауважив: “Анайя зробив вибір на користь чесності, а не перемоги”.
У Книзі приповістей написано, що ті, хто бажають жити чесно, роблять вибір на підставі того, що є правдивим, а не вигідним. “Невинність простосердих веде їх” (Пр. 11:3). Такий спосіб життя не тільки правильний, але й призводить до найкращих результатів. Далі в Книзі Приповістей сказано: “А лукавство зрадливих – їх вигубить” (Пр. 11:3).
Якщо ми нехтуємо чесністю, так звана “перемога” фактично означає поразку. Але якщо з Божою допомогою нас формує вірність та істинність, ми поступово стаємо людьми, які провадять по-справжньому добре життя.
