Нещодавно ми переїхали в новий будинок, розташований по сусідству з колишнім. Попри невелику відстань між будинками ми все одно мусили завантажити все наше майно у вантажівку. Поки тривав процес продажі і купівлі, наше майно перебувало у вантажівці, а ми знайшли собі тимчасове житло. У той період я з подивом усвідомила, що відчуваю себе “вдома”, незважаючи на відсутність постійного помешкання, а все тому, що я була з тими, кого найбільше любила – зі своєю родиною.
Частину свого життя Давид прожив без власного фізичного дому. Він мусив тікати від царя Саула. Оскільки Бог призначив Давида спадкоємцем престолу, Саул сприймав це як загрозу і намагався його вбити. Давид мусив тікати зі свого дому і спав там, де знаходив прихисток. Хоча з Давидом перебували товариші, його найбільшим бажанням було “пробувати в Господньому домі” (Пс. 26:4) і радіти постійному спілкуванню з Богом.
Господь Ісус є нашим незмінним супутником, нашим відчуттям “дому”, де б ми не були. Він перебуває з нами в наших труднощах і готує нам місце для вічного проживання з Ним (Ів. 14:3). Попри невпевненість та зміни, які ми можемо відчувати, живучи на землі, ми також можемо щодня і всюди перебувати в спілкуванні з Богом.
